Вітаю вас, 10 - класники!

Сьогодні пропоную вам ознайомитись з наступною темою:

Вишивка як вид декоративно-ужиткового мис­тецтва. Застосування вишивки. Техніки виши­вки.

Д/з – ознайомитися з матеріалом по темі у підручнику ст.38 – 48(ПІДРУЧНИК             https://pidruchnyk.com.ua/1170-tehnologyi-tutashinskiy-10-klas.html). Законспектувати техніки вишивки. Повторити правила безпечної праці під час вишивання.

Вітаю вас, 10 - класники!

Наступна тема для опрацювання:
Види декоративно-прикладного мистецтва. Класифікація галузей декоративно-прикладного мистецтва за призначенням пред­мета, матеріалом та технікою виконання.

Невичерпним джерелом нових ідей у створенні оригінальних виробів є народна творчість. Завдяки народній творчості розвиваються різні види і техніки декоративно-прикладного мистецтва.

 Поділ видів декоративно-ужиткового мистецтва здійснюється:

-  за призначенням предмета – меблі, одяг, посуд, прикраси, іграшки тощо;

-  за матеріалом – текстиль, дерево, метали, кераміка, камінь, лоза, шкіра, папір тощо;

-   за технікою виконання.

Техніки декоративно-ужиткового мистецтва виникли ще в доісторичні часи, коли ще не існувало поняття «технологія». Удосконалюючи знаряддя праці та майстерність, люди створили багато справжніх творів мистецтва. Виконуючи власний проект, ви можете обрати саме ту техніку декоратично-ужиткового мистецтва, за допомогою якої зможете з доступних вам матеріалів виготовити спроектований виріб і таким чином проявити свої творчі здібності, удосконалити практичні навички та проявити проектно-технологічну компетентність. Зупинимося детальніше на застосуванні найпоширеніших технік декоративно-ужиткового мистецтва для виготовлення різноманітних виробів. Подумайте та запропонуйте, як застосувати техніки декоративно-ужиткового мистецтва для реалізації ваших проектів

Д/з – підготувати інформацію про поширені на Полтавщині види декоративно – ужиткового мистецтва. Детально ознайомитися з одним із них, дослідити його особливості  та оформити звіт (формат обираємо самостійно).

Вітаю вас, 10 - класники

Навчальний модуль №2 «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва»

Тема  1 . Поняття про декоративно-прикладне мистецтво .           

Матеріал для ознайомлення:

Декоративно-прикладне мистецтво - предметно-духовний світ людини - включає в себе численні види художньої практики. Це плетіння і ткання, розпис і вишивка, різьблення і виточування тощо. Одні види - кераміка, обробка кістки і каменю, плетіння - виникли на зорі людської цивілізації, інші - молоді: мереживо, гобелен, вироби з бісеру, витинанки з паперу.

Ткацтво - один з найдавніших і найважливіших елементів національної культури України. Художнє ткацтво - це ручне або машинне виготовлення тканин на ткацькому верстаті. Ткацьке виробництво об'єднує підготовку сировини, прядіння ниток, виготовлення з них тканин і заключну обробку: вибілювання, фарбування, ворсування, вибивання тощо.

Килимарство відоме з прадавніх часів і має свою історію. Воно було поширене і в країнах Сходу, і в Стародавньому Римі, і в Київській Русі.

Килими - це унікальні твори, в яких виявлені висока культура технічного виконання, орнаментальне, композиційне, колористичне багатство. Килим ткали з овечої вовни.

Килимарство - це виготовлення килимів, а також килимових виробів (гобеленів, доріжок, килимових покриттів) ручним або машинним способом. Важливе значення мають добір і якість сировини (волокон), відповідна підготовка пряжі, прядіння ниток, їх фарбування, техніка ткання, принципи орнаментально-композиційного розв'язання і кінцева обробка виробів: зарублення, в'язання тороків, вирівнювання, вичісування.

Вишивка - найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментальне або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлене різнотиповістю матеріалів, технік виконання орнаментів, композицій, колориту, які мають численні локальні особливості. Художнє обдарування українського народу, вершини його мистецького хисту в повну силу виявлені у вишитих творах. Немає меж розмаїттю їхніх художньо-виражальних засобів.

В'язання - популярний вид українського домашнього заняття, який полягає в виготовленні суцільного полотна або окремих виробів переплітанням нитки у вигляді петель.

Мереживо - один із популярних видів народного декоративного мистецтва; ажурні. Сітчасті, декоративні вироби з лляних, шовкових, бавовняних, металевих та інших ниток. Мереживо виготовляється для оздоблення одягу, прикрашення тканин інтер'єрного призначення.

Вибійка, розпис (вибиванка, набіка, друкованиця, мальованка, димка, синильниця) - це тканини з візерунками, нанесеними за допомогою різьблених дощок (форм, печатко, стемпів); декорування тканин, коли орнамент утворюється не в процесі ткання, а наноситься на готову тканину, друкується. Дослідники вибійники часто називають її народною графікою. Відмінність назв обґрунтовується різними техніками вибивання узорів, періодами виготовлення та побутування в окремих регіонах України.

Художня обробка шкіри - цей вид декоративно-прикладного мистецтва з специфічними прийомами формоутворення й оздобленням утворює чимало естетично-досконалих побутових речей: взуття, одягу і т.д. Основним матеріалом є натуральна шкіра, а з ХХ ст. - штучна.

Історія народної кераміки. Засвоєння людиною глини - першого пластичного і порівняно твердого матеріалу для виготовлення посуду та магічно-ритуальних фігурок - припадає на епоху палеоліту. На території України найдавніші археологічні матеріали (епоха неоліту) засвідчують поширення випаленого керамічного посуду двох стельових відмін.

Художнє плетіння - це вид декоративно-прикладного мистецтва, що означає процес виготовлення творів, виробів з природних рослинних матеріалів. Плетені вироби відомі з епохи, де їх виплітали як місткості для зберігання зерна.

Суцільне плетіння - це переплетення навхрест вертикальних каркасних плотів з горизонтальними стрічками. Візерунчасте плетіння відзначається привабливістю поверхніх виробів. Ажурне плетіння оригінальне за структурою та фактурою поверхні.

Писанкарство. Розпис писанок має стародавнє язичницьке коріння, характеризується вишуканими символічними орнаментальними мотивами, геометричними, рослинними, антропоморфними, які чітко підпорядковуються сферичній формі яйця.

Витинанка. Українські народні паперові витинанки як прикраси сільських хат з'являються в середині ХІХ ст. Орнамент традиційних витинанок - це геометричний і рослинний, трапляються також антропоморфний та зооморфічні фігурки.

 Д/з -  підручник https://pidruchnyk.com.ua/1170-tehnologyi-tutashinskiy-10-klas.htmlст. 36 - 38 прочитати, підготувати презентацію щодо технік декоративно - ужиткового мистецтва. Надіслати на електронну пошту ksenantoshko5@gmail.com

Вітаю вас, 7 - класники!

Пропоную вам ознайомитись з навчальним матеріалом до проєкту, який ми розпочинаємо:

Об'єкт проєктної діяльності №7"Підставка під гаряче"(основна технологія - технологія ручної обробки деревини (коркові пробки)

План виконання проєкту(зразок):

1.Обрати чи уточнити тему та придумати влучну й цікаву назву проекту

2. Визначити джерела отримання даних (провести опитування про цікавість теми)

3. Зібрати потрібні відомості та дані

4. Проаналізувати знайдені відомості, порівняти, критично оцінити, зробити висновки

5. Обрати найцікавіші дані, оформити результат у вигляді певного продукту (текстового документа, презентації тощо) або кількох продуктів

6. Представити (демонструвати) створений виріб. Отримати відгуки, коментарі про проєкт й отримані результати 

7.Проаналізувати відгуки, коментарі. Зробити висновки.

Д/з -  Відповідно до плану виконання проєкту обрати тему, зібрати відомості про майбутній виріб та виконати малюнок виробу, підібрати матеріали для роботи.

Матеріали сфотографувати і  надіслати на пошту: ksenantoshko5@gmail.com

Вітаю вас, 8 - класники!

Нагадую, що ми продовжуємо роботу над проєктом №4 "Вироби для інтер'єру"(основна технологія - технологія ручної обробки деревини (вироби із коркових пробок).

Тема: виготовлення виробу відповідно до складеної послідовності його виготовлення й  з дотриманням прийомів роботи з інструментами і пристосуваннями. Остаточна обробка виробу. Презентація виробів.

Д/з - продовжувати роботу над виробом, підібрати матеріали для остаточної обробки( за необхідності) та підготувати презентацію виробу. Презентацію надіслати на пошту  ksenantoshko5@gmail.com

Вітаю вас, 6 - класники!

Пропоную вам ознайомитись з навчальним матеріалом до проєкту, який ми розпочинаємо:

Об'єкт проєктної діяльності №7"Писанки"(основна технологія: технологія  виготовлення писанок).

Матеріал для ознайомлення:

Традиційно в Україні писанки виготовляли лише жінки (зараз цим займаються не залежно від статі). Які матеріали потрібні нам для виготовлення писанки? Для виготовлення писанки знадобиться писачок, фарби, яйце, віск (бажано бджолиний), свічка та посуд, для розведення фарби. Сьогодні ми з вами поговоримо про Українську писанку. Писанка — важливий предмет пов’язаний поклонінням плодоріддю, з ритуалом величання весняного відродження життя на землі. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу — вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Господарі закопували писанки в землю, бо вірили, що сила яйця сприятиме щедрим жнивам, розкладали писанки на могилах батьків та дідів, закопували у могили дітей, дарували один одному закохані хлопці й дівчата тощо.

Існує чотири основних види: крапанки, дряпанки, крашанки та писанки. Кожен вид має свої особливості та правила виготовлення.

Крашанки. Це найпростіший спосіб виготовлення фарбованих яєць. Раніше для їх приготування господині збирали лушпиння від цибулі та варили в ньому яйця (інколи для декору до яйця прив’язували листочки петрушки чи дрібні листочки смородини, які залишали на готовому яйці білі відбитки-листочки). Також як барвники використовувались відвари трав, кори дерев.

Цікавим підвидом крашанок є техніка «під мармур» – до яйця хаотично прикріпляють шматочки сухих фарб, шматочки різнокольорового паперу чи тканини, загортають в полотно, обв’язують ниткою та відварюють в окропі. Готова писанка мало досить цікаве забарвлення чимось схоже на мармур.

Крапанки. На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.

Дряпанка. Якщо у вас немає під рукою писачка, то можна по експериментувати дряпанками. Берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу. Як яйце висохне наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві).

Колись фарби для писанок майстрині виготовляли власноруч. Наприклад, жовту фарбу отримували з кори яблуні-дички, яку відварювали та настоювали. Також жовтий колір давав відвар з гречаної соломи (відвар полови – бурий колір). Зелений колір отримували з полови конопляного насіння, а чорний – з лушпиння соняшника, чорнильних горішків дуба. Брунатний колір давали лушпиння цибулі, настій дубової кори та кори вільхи. Для отримання червоного кольору настоювали звіробій (пізніше цей колір добували з трісочок сандалового дерева, що привозили з Бразилії українські емігранти). До природних барвників (для кращого зафарбовування) додавали галун: алюмінієвий робив кольори яскравішими, а залізний – давав темніші кольори. Для розведення фарби використовували воду, яку вдосвіта набирали з трьох джерел та до якої додавалась ще й освячена вода. У писанкарстві найчастіше використовували 7 основних кольорів (червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний), але можливі й інші кольори (залежно від регіону кольорова гама писанок розширювалась).

Червоний. Символізує добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню.

Жовтий. Символ небесного світила (сонця), тепла та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства.

Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії та життя. Символізував пробудження природи від довгого зимового сну.

Бурий, коричневий. Символізує землю та її приховану життєдайну силу.

Чорний. Колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай використовується як тло, підкреслює силу інших кольорів. Він символізує нескінченність життя людини, буття після смерті.

Білий. Колір чистоти, символ вирію (раю). Білі символи на писанці символізували безгрішне життя.

Блакитний. Уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я. На писанках він символізував насичення та небесну божественність.

Знаки і символи

Сонце

Його зображали на писанках у вигляді кола, восьмираменної зірки (яку ще називали ружею, існували прості, бокові, повні та сторцеві ружі), хреста, тринога (зображення трьох променів, що виходили з однієї точки та були закручені в один бік, його ще називали тригвер, трикверт), свасти (сварги, гачковий хрест).

Хрест Давній символ сонця, вогню, душі. Вважається «божим знаком». Хрест – це перетин двох ліній: вічності (вертикальна) та часу (горизонтальна). Є символом буття та небуття, початку та кінця. У християнстві він уособлює страждання та радість Воскресіння, спокуту гріхів.

Зоря, Ружа- Цей символ зображували у вигляді п’яти- шести- семи-, восьмираменна зірки. Шестикутна – знак шести сторін горизонту співвіднесених з небом, а також знак року: дві половинки по шість місяців. Восьмикутна зірка містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свасті. Вона вважається символом кохання (писанка з ружею в подарунок вважалась освідченням в почуттях).
Квіти В українській традиції цей символ пов’язаний з дітьми. Тому жінкам, які довго не могли завагітніти, радили писати писанки з квітами та дарувати їх дітям.

Гілка-сосонка Зелені дерева, гілки і листя – символ життя, весняного оновлення після зимового сну, вічної молодості, здоров’я та росту.                                              

Завиток, Змій, Спіраль Це символи життєвої сили та зародження життя. Писанки з цими орнаментами дарували на здоров’я.

 S-подібний знак вічності

Знак єднання протилежностей. Символізує знак єдності (першопочатку та вінця завершення) у боротьбі тепла й холоду, дня і ночі, світла й темряви, чоловіка і жінки

 Безконечник (кривулька)Символізує воду, її плинність. Також вода є втіленням життєдайного жіночого начала, джерелом сил природи. У християнстві вода символізує очищення (обряд хрещення). На писанках окрім кривульок та безконечників її зображували зиґзаґами та хвилястими візерунками.

 40 клинців (48 клинців)

Символізує впорядкування, зупинку перед випробуванням, родючість. На писанці може бути й більше 40 клинців-трикутників (на деяких їх більше 60). Число 40 є символічним в житті людини: 40 тижнів жінка носить дитину, у християнстві: 40 днів триває Великий піст, 40 років блукання в пошуках Землі обітованої.

Дерево життя

Символізує Всесвіт, у якому для кожної істоти є своє місце, де кожне явище підпорядковане правилам. У цьому образі поєднуються уявлення про час, простір, життя та смерть. Світове дерево можна розділити на кілька частин: крона (небесний світ, тут традиційно зображають птахів, бджіл та небесні світила: сонце, зорі, місяць), стовбур (земний світ: великі тварини, а також люди), коріння (підземний світ та вода: тут зображають змій, жаб, риб, водоплавні птахи). На писанках його зображують у вигляді вазону з уквітчаним деревцем, що символізує рід, родину (батько, мати та діти).

Грабельки, Гребінці, Трикутнички з гребінцями

Також є символами води, уособлюють хмари та дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, щоб викликати такі бажанні дощі, які мали принести гарний врожай.

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

Подібні символи уособлювали владу, заступництво, цілісність.

 Сварга

Символізує сонце. Є два різновиди орнаменту: правостороння – символізує схід сонця, добро, пробудження природи навесні, позитивну чоловічу енергію та лівостороння – захід сонця, руйнування, деградацію, зло, негативну жіночу енергію. Сваргу також була уособлення вдачі, довголіття, родючості, здоров’я та життя. На писанках її зображали у вигляді ламаного або гачкового хреста (у деяких регіонах цей орнамент ще називали п’явками, півнячими гребінцями, качиними шийками).

Виноградна лоза

За християнською традицією – символ духовного відродження та давній символ роду.

Дубовий листок

Символізує силу, довголіття, терпіння. У поєднанні з жолудями – символ духовної та тілесної зрілості.

Баранець

Символ смирення, невинності, безмежної любові, родючості. На писанках орнамент «баранячі ріжки» уособлює молоді пагони рослин.

Пташка

Птах символізує людську душу (за повір’ями душа прилітає пташкою до новонародженого та відлітає на небеса, коли людина вмирає). Вона є провідником між небом та землею, охоронцем від злого, символом любові, вірності та злагоди.

Півень

Символ світла, яке побороло темряву (Христа), провісник дня та сторож добра проти зла.

Риба

Уособлює воду, життя та здоров’я, а також новохрещення.

Кінь

Символ невпинного руху сонця, чоловічої основи в природі. За християнською традицією уособлював безстрашного вісника віри, який летить у світ, готовий на смерть.

Олень Вважається охоронцем істини, провідником душ померлих. За давніми віруваннями олень на своїх рогах виводив сонце на небосхил.

Д/з – ознайомитися з матеріалом щодо видів писанок  та виконати практичну роботу. Сфотографувати ескіз та надіслати на пошту: ksenantoshko5@gmail.com

Практична робота: Конструювання малюнка писанки методом фантазування або біоформ.

Завдання: Уявіть себе юними художниками і створіть ескізний малюнок на основі символів, які ви знаєте.

Хід роботи

 Виконуючи практичну роботу учні дотримуються такої послідовності:

-         Обрати один з видів розпису писанок;

-         Зробити замальовки в зошиті для формування майбутнього виробу.

Ескіз – це попередній начерк, що фіксує задум художника.

Біоформа -  це форма, кольори, конструкції живої природи, що застосовується при конструюванні виробів у техніці, архітектурі й дизайні.

Вітаю вас, 5- класники!

Пропоную вам ознайомитись з навчальним матеріалом до проєкту, який ми розпочинаємо:

Об'єкт проєктної діяльності №7"Картина"(основна технологія: технологія  лілення).
У першому семестрі ми вже працювали з даною технологією.

Матеріал для повторення:

 Глина - це гірська порода. Для ліплення використовують найбільш пластичні її сорти. В Україні є великі поклади глини, різної за кольором та пластичними властивостями. Існує біла, сіра, блакитно-сіра, сіро-зелена, жовта глина. Проте не кожна глина придатна для виробництва гончарних виробів, особливо кераміки.

Таким же м'яким пластичним матеріалом є пластилін. З нього виготовляють роботи невеликого розміру. Пластилін - штучна пластична маса. До складу пластиліну входять: глина, розплавлений віск, жир, мінеральна фарба.

Всі роботи з пластиліну способом ліплення виконують кистю руки, а для підрізання зайвого матеріалу використовують стеки. Стека - це спеціальна паличка, яка закінчується з обох кінців лопаточками різноманітної форми - овальної, загостреної, трикутної. Крім стеків для ліплення використовують спеціальні молоточки для набивання глини і металічні петлі для відсікання великих шматків.

 А також в роботі можна використовувати інші нетрадиційні матеріали: солоне тісто, полімерну глину.

Ліплення із солоного тіста - це захоплюючий процес. Кожному під силу освоїти цей вид мистецтва. Для того щоб приступити до творчості необхідно просторе робоче місце, солоне тісто, склянку з водою і рослинне масло. Солоне тісто можна залишити природного кольору, а можна забарвити. Забарвлювати тісто потрібно гуашовими фарбами. Коли картинка або фігурка з солоного тіста готова, її запікають. Якщо немає можливості спекти фігурку, її можна висушити на сонці, але на це піде не менше тижня.

Спечений і остиглий виріб з солоного тіста можна покрити лаком і, якщо необхідно, розфарбувати. Для розмальовки підходять гуаш і акрилові фарби. Для отримання більш якісного малюнка, додають в гуаш трохи клею ПВА. Лакування -- завершальний етап в приготуванні вироби з солоного тіста. Самим відповідним вважається акриловий лак.

Також є переваги солоного тіста над іншими матеріалами для ліплення:

- екологічно чисте,

- можна приготувати в будь-який момент, не витрачаючи зайвих грошей,

- не лишає слідів на руках, легко миється,

- не забруднює одяг, парти,

- безпечне при попаданні до рота (спробувавши раз, дитина більше не тягне в рот-солоне),

- можна сушити в духовці, на повітрі,

- фарбувати будь-чим: акварелями, гуашшю, фломастерами,

- покривши фарбовані речі лаком-збережеться на століття,

- можна гратися готовими виробами.

Ліпити з полімерної глини можна практично так само, як і зі звичайного пластиліну, саме цьому пластика зобов'язана настільки високою своєю популярністю. Полімерна глина  відрізняється високою пластичністю і різноманітною гамою кольорів, тому створювати своїми руками різні вироби з неї  - одне задоволення.  

План виконання проєкту(зразок):

1.Обрати чи уточнити тему та придумати влучну й цікаву назву проекту.

2. Визначити джерела отримання даних (провести опитування про цікавість теми)

3. Зібрати потрібні відомості та дані

4. Проаналізувати знайдені відомості, порівняти, критично оцінити, зробити висновки

5. Обрати найцікавіші дані, оформити результат у вигляді певного продукту (текстового документа, презентації тощо) або кількох продуктів

6. Представити (демонструвати) створений виріб. Отримати відгуки, коментарі про проєкт й отримані результати 

7.Проаналізувати відгуки, коментарі. Зробити висновки.

Д/з - повторити властивості пластичних матеріалів. Відповідно до плану виконання проєкту обрати тему, зібрати відомості про майбутній виріб та виконати малюнок виробу з використанням методу фантазування(у зошиті), підібрати матеріали для роботи.

Матеріали сфотографувати і  надіслати на пошту: ksenantoshko5@gmail.com